Залицяння-Кохання-Прощання
Потяг мчить! «Залицяння-Кохання-Прощання», -
Це звичайний, ба, навіть банальний маршрут.
Карколомні слова, а за ними мовчання –
І оця самота – гірше всяких отрут.
Я зійшов з того потягу. Шлявся по шпалах,
Брів собі навпрошки – куди рейки вели.
І чекав на брудних спорожнілих вокзалах,
На яких між перонами маки цвіли.
