Залицяння-Кохання-Прощання

Потяг мчить! «Залицяння-Кохання-Прощання», -

Це звичайний, ба, навіть банальний маршрут.

Карколомні слова, а за ними мовчання –

І оця самота – гірше всяких отрут.

 

Я зійшов з того потягу. Шлявся по шпалах,

Брів собі навпрошки – куди рейки вели.

І чекав на брудних спорожнілих вокзалах,

На яких між перонами маки цвіли.