Так ніхто не кохав

Так ніхто не кохав, а я вмію.
Так ніхто не чекав, лише я.
І хоча в мене зламані крила, 
Та літати так прагне душа!

Так ніхто не кохав і не буде!
Бо такої як я не знайти!
Серед світу примар зникли люди!
Зникли люди з вогнем у душі...

Так ніхто не чекав свого щастя.
Божевільно про це не благав!
Я ж у серці розклала багаття,
Щоб вогонь цей усіх зігрівав.

Так ніхто не кохав, а я вмію.
Так ніхто не чекав, лише я...
І  я знаю, мої бідні крила, 
Колись знову злетять в небеса!