Анамнез
«Писати вірші після Освенцима — варварство.»
(Теодор Адорно)
Жоден вірш, пейзаж, кіно, чи то увертюра,
Від набігів варварів не спиняє.
Коли у суспільства висока температура,
Хтось анамнез хвороби складати має.
Тож митець завждИ тримає руку на пульсі,
Через власну душу фільтрує біль.
Він - найперший свідок кОрчів, судом, конвульсій,
Та нестримних масових божевіль.
Дим Освенцима, й варварські звірства в Бучі,
Розіпнули Христа, та спалили Рим.
Безталанні й хижі ці діти сучі
Нас гнійнИм наривом труять своїм.
А коли минає ця лихоманка,
І виходять діти із укриття,
Квіти проростають із дула танка –
Це і є поезія – сенс життя.
А митці повинні все фільтрувати,
Щоб симптоми ті пам’ятати злі.
І щодня довічно переплавляти
Міни й кулі у вази та ліхтарі.
************************************
Звітуватимемо ми за сумою прожИтих літ,
Ще потрібно дУші заслужити на воскресіння.
Хто не здатен творити, приречений знищити світ,
Бо у Бога й диявола різні таланти та вміння.
