Подорож в минуле

Дитинство пройшло, якщо ти більше не гадаєш на ромашці

"любиш", "не любиш"(С)

........................

 

Місяць сакральну стежинку стелив,

Рясно покриту земною росою.

В зоряну ніч ми чекаємо див –

Дівчинка привид кружляла зі мною.

 

Довгим буває політ уві сні,

Жовті поляни розлученим сняться.

Скрипнули тихо ворота вхідні,

В край привели, де загублене щастя.

 

Бачу школярку, до школи спішить,

Носить портфель їй закоханий хлопчик.

Поруч суперник німіє на мить,

Щось за спиною ховає він мовчки.

 

Ніжні ромашки – приємний сюрприз.

Промінів теплих їм було замало,

Та не біда – олівцем золотим

Сонце для квітів п′янких малювала.

 

Ще до кінця мій не пройдений шлях,

Наче на крилах долаю безодню.

Мрії збуваються, сльози в очах,

Світлі часи повернулись сьогодні.

 

Знову в дитинство – надія пуста,

Тісно стає новоявленним тіням.

Боляче серцю, давно я не та,

Тільки замучили знову видіння.

 

Ось і закінчився дивний політ.

Щастя завмерло під місячним сяйвом.

Дівчинка кличе в той зоряний світ,

Більше туди не літаємо разом!

....................

 

17.08.2022 Фото з інтернету

 

© 18.08.2022г. Людмила Степановна Небесная

Свидетельство о публикации: izba-2022-3369657