Подорож в минуле
Дитинство пройшло, якщо ти більше не гадаєш на ромашці
"любиш", "не любиш"(С)
........................
Місяць сакральну стежинку стелив,
Рясно покриту земною росою.
В зоряну ніч ми чекаємо див –
Дівчинка привид кружляла зі мною.
Довгим буває політ уві сні,
Жовті поляни розлученим сняться.
Скрипнули тихо ворота вхідні,
В край привели, де загублене щастя.
Бачу школярку, до школи спішить,
Носить портфель їй закоханий хлопчик.
Поруч суперник німіє на мить,
Щось за спиною ховає він мовчки.
Ніжні ромашки – приємний сюрприз.
Промінів теплих їм було замало,
Та не біда – олівцем золотим
Сонце для квітів п′янких малювала.
Ще до кінця мій не пройдений шлях,
Наче на крилах долаю безодню.
Мрії збуваються, сльози в очах,
Світлі часи повернулись сьогодні.
Знову в дитинство – надія пуста,
Тісно стає новоявленним тіням.
Боляче серцю, давно я не та,
Тільки замучили знову видіння.
Ось і закінчився дивний політ.
Щастя завмерло під місячним сяйвом.
Дівчинка кличе в той зоряний світ,
Більше туди не літаємо разом!
....................
17.08.2022 Фото з інтернету
© 18.08.2022г. Людмила Степановна Небесная
Свидетельство о публикации: izba-2022-3369657
