***

Здається, це було лиш вчора....

Ти з нею був занадто щирим.

Лягала ніч, глуха і чорна,

Зима заламувала крила.

 

Студеним вітром опалила

Вологі очі повні смутку,

Та мокрим снігом застелила

Останні квіти незабудок.

 

Так може в сонці є розрада?

Радіє все спекотнім будням.

Але перед очима зрада

та спогади, покриті брудом.