Я маленька вівця мого Бога.
І коли я з ним разом іду,
Не чекають на мене тривоги,
І я з ним не потраплю в біду.
 
Він до серця мене пригортає,
Обіймає мене, як дитя.
Мою душу любов зігріває
До чудового Бога-Творця.
 
На луга Він мене проводжає,
Напуває з святих своїх рук.
Як же вдячна я доброму Богу
Що овець врятував всіх від мук!