Не побоюся я розплати
За ніжне кохання моє.
Не буду коритись, не стану благати.
Терпіння – девіз це мій є.
Нічого, що з милим мене розлучають.
Хоч тяжко, але всеодно.
Лиш знаю, що ніжно мене пам’ятають
Очі та серце твоє заодно.
Кохаю тебе, моє сонце ясне,
Не можу без тебе я жити.
Не розумію тільки одне –
Чому нам не можна любити?
Чому треба випити чашу до дна
Гіркого напою зі сліз?
Чому ж то я жити повинна одна
Бажанням всім напереріз?