Ми тягнули те прощання як могли
Ми тягнули те прощання як могли.
Що остання зустріч - добре знали.
Навкруги тьмяніли кольори,
У душі чорти на скрипках грали.
Чи, можливо, то були коти?
Шкряботіли - знай собі – зухвальці.
Замість того, щоб навік піти,
Грів я подихом твої музичні пальці.
В треморі секунди рахував
Чув – чорти уже на нервах грають!
Шкірою розлуку відчував –
Так приречені сокиру відчувають
Ще за мить до того, як злий кат
Над нещасним лезо підіймає.
Список наших спільних теплих дат
Залишився. Тільки нас немає.
