про цидулку
Подзвони мені, як можеш,
хоч на хвильку, подзвони.
Кожну мить чекаю, кожну
в павутині тишини.
Бачу там, за видноколом,
спалахи височини.
Як не можеш телефоном,
жайвороном подзвони.
Як не можеш подзвонити,
напиши мені листа.
Принесе погожий вітер
сторінок твоїх півста.
Як не встигнеш написати
сотні, тисячі віршів,
через вибухи гармати,
хоч цидулку напиши.
Дай душі покоя сплеску,
най закінчиться двобій,
напиши хоч есемеску,
на два слова, що живий.
світлина: Михайло Дерегус. Дружина. 1947
