Згодом
Стрілки клацають тихо та стОрожко,
Як не пнись, не шкодуючи сил,
Жорна часу все змелють на борошно,
А точніше сказати – на пил.
Ось і станемо тільки архівами,
Геть усі – від рабів до вельмож.
Те, що було під Римом та Фівами,
І під Києвом, звісно, також -
Все увійде в товстенні літописи,
Хтось кар’єру збудує на них.
Хтось, жонглюючи фактами, фокуси
Із трагедій утне світових.
Для отримання щастя пін-кодом
Є підказка, що сенс нам несе:
Оте дивне, улесливе «Згодом» -
Не снує. Є «Зараз». І все.
