Хортиця

 

За порогами сонце впало в море божевіль.

Промайнула і занепала доля мимовіль.

Як літала вона, літала - чайка - навкруги.

Їй було так всього замало, крім життя жаги.

Скільки раз танцювали "горлиць" правні козаки.

Більше себе бояться Хортиць чорта служаки.

На болоті не спить потвора, засипає біль.

Не відтяти руки від горла, дотягнутись тіль.

Крила чайку несуть угору, аж за небокрай.

Не засіяти в нас покору, скільки не лякай.