про один жмуток
Як живина шитва калинового дива,
як в дюнах Паланги сосновиї вітри
так в серці кожного литовця - Україна,
так в українських жилах струмені Литви.
Аж ми один жмуток і ми єдина горстка
пшениці ярої і льону-довгунця,
і спільна доля нам пристала не солодка,
і наша воля гостра, наче серп женця.
Несуть уклін з Литви вітри до України
Північний вирій влітку вабить журавлів.
А на снігу застигли ягоди калини.
І вже близькі вогні литовських королів.
