Цінь-цві-рінь
«Після такої операції мусить запасти мертва тиша, все мусить мовчати за винятком хіба що пташок. І що кажуть ці пташки? Єдине, що можна сказати з приводу масового вбивства: «Цінь-цві-рінь?»
(Курт Воннеґут «Бойня номер п'ять, або Дитячий хрестовий похід, він же Вальс зі смертю)
Як нам тепер один одного розуміти?
Після цих вибухів, пострілів та сирен.
Будуть цвісти на спільних могилах квіти,
Коли ніхто не згадає наших імен.
Мрія тепер - загибла, мертва предтеча,
Люта ненАвисть силиться нас здолати.
Просто у душах селиться порожнеча,
А порожнечу треба нам заповняти.
Коли тривогу б’ють геть усі дзвіниці,
То не найгірша з темних емоцій – лють.
Всесвіт не бачить жодної в тім різниці:
Небо не впало, годинники далі йдуть.
Рух механізму Божого не спинити,
Зверху йому не видно гербів, знамен.
Як нам тепер один одного розуміти?
Після цих вибухів, пострілів та сирен.
*********************************
Не буде ні пророків, ні прозрінь,
Бо оніміє той, хто ще живий.
І лиш пташки затягнуть: «Цінь-цві-рінь», -
І знай собі почнеться день новий.
