Чарівний зорепад

Обриси тіла на гріх спокушають,

Справді ж, грішно так людину любить.

Години тають, літа минають,

Час, зупинися! Прекрасна ця мить.

Ти перевершила всі сподівання,

Даруєш безліч солодких принад.

Наше кохання – наче бажання,

Що нам здійснив чарівний зорепад.

Шкірою пристрасть твою відчуваю,

В венах до ранку кипітиме кров!

З краю до краю – з пекла до раю!

Пройдемо шлях цей, й повторимо знов.

Плетуть цілунки по тілу узор, та

Відблиск свічей ловить винний бокал.

Дивна когорта з янгола й чорта

Чинить у наших тілах карнавал.

Отзывы

Дуже подобаються твої вірші саме мовою! Круто! ДЯКУЮ!

Сергей, історично так склалося, що мовою найкраще освідчуватися у коханні, а язиком - лизати товстенні дупи начальства. Кожному своє )))

Андрей, краще і не скажеш.

Романтично!