Пообіцяй мені!

Місто моє умивається зливою,

Клени шумлять, ще морозом не займані.

Пообіцяй мені бути щасливлою!

Пообіцяй мені! Пообіцяй мені!

 

Поки вуста твої квітнуть, мов маки,

Дарять мені забуття, ніби опій,

Райські в коханні знаходим ознаки

Посеред бісових антиутопій.

 

Серед жалю і одвічного смутку

Радість не вигризти одноосібно.

Ми один в одного є у здобутку –

Тобто, ми маємо все, що портібно.

 

Що б там та доля не мала утнути,

Будемо поруч. А чом би і ні?

Нашим коханням біду відвернути

Пообіцяй мені! Пообіцяй мені!