Поздно... Кайся...

Я любил её, как реку,
Берегами,
Не однажды!
А теперь, как после пекла,
Словно камень,
Чую жажду...
В небеса кричу: "Не сдюжу
Без тебя я,
Возвращайся!"
Но в ответ холодным душем:
"Не одна я...
Поздно! Кайся... "