Рідна!

Рідна! Ти маєш два моря солоних сліз.

Люба! На дні тих сліз мертві кораблі.

Діти твої втомилися від валіз,

Кров’ю освячений кожен клапоть землі.

 

В твоїй особі добро має перемогти.

Як там не брешуть на тебе скажені собаки.

В пеклі найбільш придатні до справи чорти

Їм зашивають ротяки по самі сраки.