Рідна!
Рідна! Ти маєш два моря солоних сліз.
Люба! На дні тих сліз мертві кораблі.
Діти твої втомилися від валіз,
Кров’ю освячений кожен клапоть землі.
В твоїй особі добро має перемогти.
Як там не брешуть на тебе скажені собаки.
В пеклі найбільш придатні до справи чорти
Їм зашивають ротяки по самі сраки.
