My way

Я кохатиму тебе до смерті і навіть довше,

Я віддам тобі все життя. Ти того варта.

Я жбурлятиму цілий світ під твої підошви,

І поставлю під сумнів залізні ідеї Декарта.

 

Бо існую не через те, що, мовляв, мислю,

А тому що палко одну лиш тебе кохаю.

Міць своєї любові по формулі не обчислю,

Бо вона – цілий Всесвіт. А Всесвіт не має краю.

 

Бо у космосі ми – дві планети – споріднені дУші.

Міддю осінь нам грає Сінатру - «My way» оркестрово.

Ворожу я словами поезії мрії грядущі,

Бо спочатку було, як нам твердить Писання, - лиш слово.

 

Я дарую тобі своє серце – від зла оберіг.

Наша зустріч з тобою – мов таїнство – перше причастя.

А мій шлях – це, без сумніву, плутана мапа доріг,

Що мене привела, врешті-решт, до шаленого щастя.