Гданський лев

Ти хочеш збудити лева,

Того, що так міцно спить?

Де ллється вода кришталева...

Здається - прокинеться вмить!

Здійметься на дужії лапи

І світ сповістить він про те,

Що з левом не слід загравати,

Що сонце таке ж золоте.

Що царською диво-ходою

Мін місто обходить вночі,

І може зустрітись з тобою.

Ти слухай його, помовчи!

Тоді він відчує повагу

До міста старого, повір.

Бо й сам поважає відвагу,

Він сильний і лагідний звір!

Легенди чарівного Гданську

Тобі муркотітиме він.

Покаже він вежу гігантську,

Красу всіх відновлених стін...

В обличчя він знає будинки,

(Тебе проведе поміж них),

В костьолі - прадавній годинник

І лики істот неземних...

А ранком на площі казковій

Він знову до ночі засне.

І в теплій імлі світанковій.

Той сон обіймає й мене!

Як хочеш розбурхати лева,

Прийди в надвечір'я туди,

Де казка живе кришталева.

Де Гданську старого сліди ...