Дівчина з вулиці Волошкова

Фігура витончена, лялькова,

І солов’їні нотки співочі.

Дівчина з вулиці ВолошкОва -

Свідчать про це її сині очі.

 

Сьорбає каву із філіжанки.

Дім огортає година рання.

І сонце дивиться з-за фіранки

Ласкаве, наче моє кохання.

 

Доби нової невідворотність

Змиває будні справ течією.

Так ось, що значить слово «самотність», -

Це прокидатись не поруч з нею.

 

Милуюсь вуст її візерунком.

Благаю: "Мила, жодного слова!

Скажи усе одним поцілунком,

Дівчина з вулиці ВолошкОва."