ЗАВЯЛІКАЯ

Нина Матяш
Ніна Мацяш
ЗАВЯЛІКАЯ
Як Самота з госцяй Радасцю развітвалася,
Дык усё яе пыталася, дапытвалася:
— Што ж ты, мілая, так мала пагасціла?
Пэўна, нечым я табе не дагадзіла.
Мо няўдалай гаспадыняю была я?
Мо табе мая святліца замалая?
Пакланілася ёй Радасць і сказала:
— Ах, тваёй мне ласкі шчырае хапала.
Ты прабач, што пабыла як для прыліку я.
Не малая твая хата. Завялікая.
 
перевод с белорусского:
 
Нина Матяш
страничка Владимира Поболь на стихаре
ВЕЛИКОВАТА
Как Печаль с гостьей Радостью прощалась,
То все ее спрашивала, допытывалась:
— Что же ты, милая, так мало погостила?
Наверное, чем-то я тебе не угодила.
Мо неудачной хозяйкой была я?
Может, тебе моя горница маловатая?
Поклонилась ей Радость и сказала:
— Ах, твоей мне ласки искреннее хватало.
Ты прости, что побыла как для галочки я.
Не мала твоя хата. Великоватая.