про кохання

Він в окопі. Його поливають ворожі гармати.

Він підйому в атаку підспудно відтягує мить.

Він кохає її. Він не вміє її не кохати.

Тільки марить, аби вона встигла його розлюбить

 

Ще задовго, задовго, і ще раз задовго до мента,

Коли вуха почуть "в атаку!" останній наказ.

Він готовий до всього, до страти, як вухо Вінсента,

Аби тільки вона розлюбила його воднораз.

 

Аби тільки атака наблизила до перемоги

Він закриє товариша серце своїми грудьми.

Вічну славу спіткають, він знає, солдати, не боги.

Він не хоче, щоб вічна любов увійшла в її сни.