Споконвічна тема Вакули

Вплав здолати Чорне море, перейти Карпати!

Звична справа для Вакули – й чорта осідлати.

 

Осідлати, ще й погнати лісом, полем, гаєм!

Та й зарить рогаті кості в льосі під сараєм.

 

В голу землю ляже дідько за гріхів провину,

Не дадуть й копійки люди та й на домовину.

 

Жовте поле – то пшениця, а небо - блакитне.

Як в землі тобі лежиться? Га, парнокопитне?

 

Чому ж тобі не сиділось у пеклі, мерзота?

Так ти ж – грішник – прийшов вчити нас, що значить цнота!

 

Проросла ти будяками, ой нечиста сила,

Та коса під самий корінь лють твою скосила.

 

Чи тебе усім лякатись, жаба ти рогата?

У жінок в очах у наших лячні бісенята!

 

І міцніших бусурманів у підкови гнули,

Тут у кожній першій хаті мешкають Вакули.