Сопот-Варшава

Сірий кіт зманіжено вартує

За нахабами у себе у дворі,

А поморники на знахідки чатують,

Сваряться на кожнім димарі.

Пан-дідусь примружився хитренько,

Кинув пташкам кілька насінин,

Напував гортензії гарненько,

І троянди, верес і жасмин.

Крісло-гойдалка у дикому садочку..

Тихий шурхіт витютневих крил.

Спів бджолиний тут, у холодочку

Веселкових марення вітрил...

Сопот причаївся у затінку -

На вікенд чекає гостей він.

Хмарами бузкового відтінку

Зустрічає тут варшавський сплін.

Увірветься в пінні вечорниці

Ранок у молочному вбранні.

"Так" нічне солодкої дівиці,

І ранкове променисте "ні"...

Геть поїде панночка-Варшава.

В гіркуватім вейпівськім димку.

З голими сідничками, лукава.

Прихопивши усмішку п'янку.

Сопіт спить, а поїзд швидко рушить.

Пропливають поруч Гданськ і Тчев...

І ніколи ритму не порушить

Та хода варшавських королев.

Сопіт спить, і птаство причаїлось.

Горлиць мантри заколишуть вас:

Тут прийдешнє зі старим зустрілось.

Без омани, масок і гримас...