Я засинав у сотні різних міст

Я засинав у сотні різних міст,

Під тими ж, мені звичними зірками.

Я вулиці читав, неначе зміст

Романів, що писалися віками.

 

Готичне різьблення соборів і каплиць,

Та стиль ампір з його вбранням пихатим,

Десь - ранній класицизм в стінах дзвіниць,

Еклектика зі стилем кострубатим.

 

Якби ті вулиці та скласти всі в одну,

Я б, певно, обійшов не раз планету.

А всі вони ведуть куди? В труну.

Із цього ми не робимо секрету.

 

Усе, що бачив, чув чи відчував:

Дощ на Хрещатику, та на ЦелетнІй пиво,

Шуми Монмартру, Кернтнерштрассе – сплав

Душі і зовнішнього світу. Чи не диво?