за мотивами 50-го
Не шлях важкий, а ноша на плечах.
Коли мандруєш від один до разом,
знайти у точці відліку свій страх
вдається ліпше, ніж кільце з алмазом.
А ти іди, іди, не зволікай,
не довіряй дарма пересторогам,
свої боки пришпорюй, не коня
жени, годуй підборами дорогу.
Ніщо твій невід - шаль, пустишка, пшик,
нитками куцими він зітканий із тебе.
Навздожене часи мій Чортомлик,
віднайде зиск пірнач між ребер.
Ріка тече і струмінь ділить береги.
Не відділити лиш печалі від журби.
Від того на печаль подвоєна журба
печалі більш ніж вдвічі ой як дорога.
