за мотивами 50-го

Не шлях важкий, а ноша на плечах.

Коли мандруєш від один до разом,

знайти у точці відліку свій страх

вдається ліпше, ніж кільце з алмазом.

 

А ти іди, іди, не зволікай,

не довіряй дарма пересторогам,

свої боки пришпорюй, не коня

жени, годуй підборами дорогу.

 

Ніщо твій невід - шаль, пустишка, пшик,

нитками куцими він зітканий із тебе.

Навздожене часи мій Чортомлик,

віднайде зиск пірнач між ребер.

 

Ріка тече і струмінь ділить береги.

Не відділити лиш печалі від журби.

 

Від того на печаль подвоєна журба

печалі більш ніж вдвічі ой як дорога.