Літо
Літо крокує впевненим кроком.
Плечі вкриває засмаги лиск.
В світі ніщо не буває без бога -
В кожному має свій певний зиск!
І випадковостей геть не буває-
То він веде нас шляхами надій.
Щось і про мене бог точно знає.
І, роздивившись крізь вир стихій,
Тихо підкаже звернути вчасно
Чи зупинитись. І скаже так:
Онде людина іде прекрасна.
Не зачіпай, не твоя, однак!
Та я крокую і мрію часом,
В мріях забувши про долі знак...
І забуваю звернути з траси...
Бо , відчуваючи передсмак
Всіх тих дрібнот, що мене чекають, -
Ноги несуть. Помагай ми бог!
А тихі янголи дорікають:
Чом ти не вдався до засторог?
Знаки читати навчитись маєш!
Чи ти не чув шепіт наших крил?
Ти не того і не там шукаєш!
Геть не шануєш ти наших сил ...
Літо крокує впевненим кроком.
Море шумить, і не чути слів.
В світі ніщо не буває без бога .
Станеться все, що мені заповів...
