Літо

Літо крокує впевненим кроком.

Плечі вкриває засмаги лиск.

В світі ніщо не буває без бога -

В кожному має свій певний зиск!

І випадковостей геть не буває-

То він веде нас шляхами надій.

Щось і про мене бог точно знає.

І, роздивившись крізь вир стихій,

Тихо підкаже звернути вчасно

Чи зупинитись. І скаже так:

Онде людина іде прекрасна.

Не зачіпай, не твоя, однак!

Та я крокую і мрію часом,

В мріях забувши про долі знак...

І забуваю звернути з траси...

Бо , відчуваючи передсмак

Всіх тих дрібнот, що мене чекають, -

Ноги несуть. Помагай ми бог!

А тихі янголи дорікають:

Чом ти не вдався до засторог?

Знаки читати навчитись маєш!

Чи ти не чув шепіт наших крил?

Ти не того і не там шукаєш!

Геть не шануєш ти наших сил ...

Літо крокує впевненим кроком.

Море шумить, і не чути слів.

В світі ніщо не буває без бога .

Станеться все, що мені заповів...