Далека-далечінь

На Балтійськім узбережжі я стою під чайок галас.

Ніби хвиля - вниз і вгору - кілька тижнів я вагалась:

Чи в далеку-далечінь? Чи без сну під канонаду?

Я молитимусь за нас, думи приведу до ладу.

Заберу з собою сни, сполохів і грому повні.

Заберу тривоги всі і страждання невимовні.

Я залишу віру тут, промінець надій натхненний.

Де в часи ці нелегкі мрії сплять благословенні?

Обіцяй, що час спливе - ми повернемось додому.

Ми подякуєм за все, за дорогу в невідоме...

Ми подякуєм усім: за житло і руки теплі.

Ми подякуємо тим, хто нас боронив у пеклі.

Хай далека-далечінь пригортатиме тривожно.

Ми зустрінемося знов, щоб радіти переможно!