Далека-далечінь
На Балтійськім узбережжі я стою під чайок галас.
Ніби хвиля - вниз і вгору - кілька тижнів я вагалась:
Чи в далеку-далечінь? Чи без сну під канонаду?
Я молитимусь за нас, думи приведу до ладу.
Заберу з собою сни, сполохів і грому повні.
Заберу тривоги всі і страждання невимовні.
Я залишу віру тут, промінець надій натхненний.
Де в часи ці нелегкі мрії сплять благословенні?
Обіцяй, що час спливе - ми повернемось додому.
Ми подякуєм за все, за дорогу в невідоме...
Ми подякуєм усім: за житло і руки теплі.
Ми подякуємо тим, хто нас боронив у пеклі.
Хай далека-далечінь пригортатиме тривожно.
Ми зустрінемося знов, щоб радіти переможно!
