Киця
Кицю, не дивись так сумно в душу,
Не шукай розради. Я - чужа.
Я охороняти сина мушу!
Погляд тоскний ріже без ножа...
І тебе покинули, сестричко.
Ось тобі водичка, корм сухий.
Я вдивляюсь у вусате личко:
Люди добрі є ,і люди є лихі...
Ти сидиш так чемно на порозі,
Прислухаєшся, де рідні голоси...
Зради зрозуміти ти не в змозі.
Зрада є у будь-які часи...
Долею обласкана раніше,
Вірно хазяїв чекаєш ти.
Біль душевний стане спокійніше.
Зрадники - нехай під три чорти!
Горе будеш нам розповідати,
Зрозуміємо ми всі твої слова .
Коли серцю хочеться кричати,
Лиш надія, як завжди, жива!
