Киця

Кицю, не дивись так сумно в душу,

Не шукай розради. Я - чужа.

Я охороняти сина мушу!

Погляд тоскний ріже без ножа...

І тебе покинули, сестричко.

Ось тобі водичка, корм сухий.

Я вдивляюсь у вусате личко:

Люди добрі є ,і люди є лихі...

Ти сидиш так чемно на порозі,

Прислухаєшся, де рідні голоси...

Зради зрозуміти ти не в змозі.

Зрада є у будь-які часи...

Долею обласкана раніше,

Вірно хазяїв чекаєш ти.

Біль душевний стане спокійніше.

Зрадники - нехай під три чорти!

Горе будеш нам розповідати,

Зрозуміємо ми всі твої слова .

Коли серцю хочеться кричати,

Лиш надія, як завжди, жива!