Здригається небо

Здригається серце, і небо гойдає немиле замурзане сонце.

А хмар пошматованих дрантя складається в янгольський стан.

Та потім так тихо, і ранок мовчить.Та не можна дивитись в віконце -

Туди раз у раз зазирає кривавий плюгавий іклан...

Я очі закрию - побачу усміхнені личка...

Я вуха закрию- незламних героїв слова...

Я вам не скажу, де в душі потьмянілій

капличка.

Я зла не зроблю...Та чомусь я незвична, нова!

Тепер дозволяю ненавидіти і проклинати,

Скаженую лють випускати, вживати лайливі слова.

Молитвою спільною жити, разом перемоги чекати.

Залякувать? Марно! Весна бо надію співа.