Здригається небо
Здригається серце, і небо гойдає немиле замурзане сонце.
А хмар пошматованих дрантя складається в янгольський стан.
Та потім так тихо, і ранок мовчить.Та не можна дивитись в віконце -
Туди раз у раз зазирає кривавий плюгавий іклан...
Я очі закрию - побачу усміхнені личка...
Я вуха закрию- незламних героїв слова...
Я вам не скажу, де в душі потьмянілій
капличка.
Я зла не зроблю...Та чомусь я незвична, нова!
Тепер дозволяю ненавидіти і проклинати,
Скаженую лють випускати, вживати лайливі слова.
Молитвою спільною жити, разом перемоги чекати.
Залякувать? Марно! Весна бо надію співа.
