Синя тиша

На горизонті - синя тиша.

Червоних сполохів нема.

Тоненький промінець,як миша,

В шпаринку хмар проліз. Пітьма

Мовчить.У грудях млосно.

Вдихнути хочеш ясний день.

Та марно. Чую стоголосно:

"Де день? Де мир?" Анітелень...

Мовчать. А потім знов голосять,

Шиплять, і шепчуть, і пекуть

Думки пронизливі. Ні, досить!

Щоб розігнати каламуть,

Мерщій до сонячних цілунків!

Туди , де сонце мерехтить

Й нитками жовтих візерунків

Потішити небес блакить!

 

Діджитал арт автора