Чому саме ти?
Аудиозапись
Знов опівночі слухаю тишу,
На столі лиш зів’ялі троянди.
Ніч малює яскраву афішу,
Та запалює в небі гірлянди.
Пливуть зорі ген по небокраю,
Лине час в океан самоти.
Знов шепочу: «Безмежно кохаю», -
І питаю: «Чому саме ти?»
Чому саме ти даєш та зрізаєш крила?
Примушуєш душу зриватись на спів.
Знову вночі, лиш місяць розправить вітрила,
Мрії пливуть до тебе човнами снів.
Святі почуття лунають в мені піснями.
Пристрасті грішні вічно зривають дах.
Серце без тебе болить, болить до нестями.
Чому саме ти постійно в моїх думках?
А зірки зазирають в кімнату,
Сон ніяк не приходить спокутою.
Лиш кохання іде по канату
Понад відчаю прірвою лютою.
Від розлуки тремчу, як від холоду,
З ночі мороку аж до світання.
Знов п’янію без хмелю та солоду.
Хто дасть відповідь на запитання:
Чому саме ти даєш та зрізаєш крила?
Примушуєш душу зриватись на спів.
Знову вночі, лиш місяць розправить вітрила,
Мрії пливуть до тебе човнами снів.
Святі почуття лунають в мені піснями.
Пристрасті грішні вічно зривають дах.
Серце без тебе болить, болить до нестями.
Чому саме ти постійно в моїх думках?
