Акутаґа́ва
На підвіконні забута кава,
Час зупинив звичний рух планети.
Переді мною Акутаґа́ва –
Розповідає свої секрети.
Смачна печеня шкварчить в пательні,
Певно, вчинити хоче пожежу.
А я читаю «Муки пекельні»,
І за митцем Йосіхіде стежу.
Всі сльози стануть лише вологою,
Якщо до творчості маєш хист.
Коли ти йдеш власною дорогою,
Життя отримує справжній зміст.
Самотність діє митцю на нерви,
Та знайдеш тільки коли загубиш.
Щоби створити справжні шедеври,
Треба убити усе, що любиш.
