Мiсток у дитинство...

Аудиозапись

Музика з Інтернету.

За натхнення дякую Сергію Ясонову.

Укрили хмари навесні

Верхівки вранішних ялинок.

Високо в небі журавлі.

Враз відірвавшись від землі,

Душа злітає в небо стиле,

Ми, як у казці, вгору плинем...

Жаль, шлях в дитинство вдалині.

Вернути б дні, де пацаном

Я зранку в сіннику валявся,

Старе накинувши рядно.

Та вітер в горищне вікно

Мене злякати намагався...

Стою і мрію, щоб пацанство

Знов повернулось явним сном.

Туди не ходять поїзди,

Не спливти річкою на човні

У ті краї, де, схожий зовні,

Писав красуням я вірші

Лиш про любов... За них по стосі!

Вже їх нема... А хто в дорозі,

Жаль, не відвідують мости.

Місток в дитинство...- він для всіх,

То світло пам'яті дарує

Дитячий безтурботний сміх.

Наш сад з роками не затих,

Із листям вітерець жартує.

І все сильніше нас хвилює

Світ зірок згаслих дорогих.

Ранет бабусин вже розквіт.

Я ніби знову припадаю

До давніх літ, що вже немає.

Знов пацанів, дівчаток зліт,

Щасливих, гордих, синьооких -

Дитячий рай!... Багато років,

А в серці - згаслих зірок світ...

Отзывы

Фрида очень душевные строки которые чувствуешь сердцем!

Фердинанд, большое спасибо за искреннюю поддержку!