Сумління
Знайомий філософ столичного інституту,
Писав дисертацію «Сутність людського сумління».
Він стверджував: «Кожен на світі несе спокуту
Свою, та гуртовно сучасного з ним покоління»
Точили ми ляси під пиво та «Єгермейстер»,
Він ніс, наче прапор, ідею. Волав мені «Чуєш?!?
То істина, друже: сумління – воно як гейзер –
Його не сховаєш, не знищиш, не заасфальтуєш.»
Парирував я, що сумління – то вроджена якість
Прокляття диявола, чи то покликання Боже
Як схильність до чарки, чи – краще – до малювання.
Воно або є, або зовсім з’явитись не може.
Звісно, ми знали, що впертюхи – значить безумці.
Та кожен натхненно лупив себе п’яткою в груди.
Ми так і лишились при впевненій власній думці.
А ви як вважаєте, хто з нас мав рацію, люди?
Отзывы
Химшова Юлия22.04.2022
Для меня всегда прав ты. И пока что не разу не разочаровывал.
Вчера как раз посмотрела твой обзор на фильм Ниагара на ютубе. ТАм есть пару поводов для улыбки и чтобы подумать. Можешь сделать обзор на мой любимый фильм по заказу*?
Лаврик Андрій22.04.2022
Спасибо, Юлька! Можем просто обсудить твой любимый фильм на стриме. Я даже догадываюсь, о каком фильме речь ;)
Азимова Нарима24.04.2022
Перевела. прочитала. задумалась. Спасибо.
АРИСТАРХ АРИСТАРХ29.04.2022
Сомневаюсь я...)))
