Мої мрії давно вже пропахли твоїми парфумами

Мої мрії давно вже пропахли твоїми парфумами,

Твоя усмішка без моїх жартів здається нещирою.

Ніч карбує у серці твій образ магічними рунами,

І мурахами пристрасть лоскоче всі м’язи під шкірою.

 

Відторік утопив я свій спокій у водах Атлантики,

Загубив зовсім гордість між Прагою десь та Ямайкою.

Я люблю твої сукні за всі чудернацькі їх бантики,

І як робиш міцнішою каву добірною лайкою.

 

Як кепкуємо над дріб’язковими вічними темами,

І як губимо смуток в ранковім рожевім серпанку ми.

Один одному стали споріднені душі тотемами,

Котрі «квасять» текілу під «Shape of My Heart» філіжанками.

 

Ти малюєш життя чарівними строкатими барвами,

Я привношу у нього поезію римами й ритмами.

Шанси вічно любити не є вже такими примарними.

У закоханих навіть думки линуть в небо молитвами.