...

Ворожий звір в пітьмі чатує,

Він навіть уночі не спить.

У сірий колір нам фарбує

Небесну чистую блакить.

 

Ракети небо розрізають.

Тривожні стогони сирен

Нас про біду попереджають,

Щоб більше зберегти імен.

 

Змішались звуки: грому з неба,

Молитви, вибухів, жалю...

Одним під землю БІГТИ треба,

А іншим - БОРОНИТЬ землю.

 

Страшною чергою лунають

Гарматні постріли, і вмить

Червоним маком розквітають

Загиблі душі - як болить...

 

Набік завалені паркани,

В будинках вибиті шибки.

В серцях людей глибокі рани.

І дні минають, як роки.

 

Згубилась НЕ чужа дитина

І кличе маму. Мама "спить"...

Сьогодні ми УСІ - родина!

Сьогодні за УСІХ болить!

 

Та вийде сонце з-поза хмари,

Коли настане новий день.

Жахи розсіються, як мара.

І залунає дзвін пісень!