...
Ворожий звір в пітьмі чатує,
Він навіть уночі не спить.
У сірий колір нам фарбує
Небесну чистую блакить.
Ракети небо розрізають.
Тривожні стогони сирен
Нас про біду попереджають,
Щоб більше зберегти імен.
Змішались звуки: грому з неба,
Молитви, вибухів, жалю...
Одним під землю БІГТИ треба,
А іншим - БОРОНИТЬ землю.
Страшною чергою лунають
Гарматні постріли, і вмить
Червоним маком розквітають
Загиблі душі - як болить...
Набік завалені паркани,
В будинках вибиті шибки.
В серцях людей глибокі рани.
І дні минають, як роки.
Згубилась НЕ чужа дитина
І кличе маму. Мама "спить"...
Сьогодні ми УСІ - родина!
Сьогодні за УСІХ болить!
Та вийде сонце з-поза хмари,
Коли настане новий день.
Жахи розсіються, як мара.
І залунає дзвін пісень!
