А В БАТЬКІВ У СЕЛІ…
А в батьків у селі пахне чаєм з ромашки і хлібом,
А ще м"ятою , що попід хатою влітку росте.
Але зараз все вкрите лілейним пухким білим снігом,
І лише на шибках візерунок квітчастий цвіте.
Я дивлюсь у вікно, там дороги й дахи мармурові,
І хтось ніби сріблястою фарбою все змалював.
На деревах сидять снігурі ,груди в них пурпурові,
Чорні шапочки наче пошив хтось та їм повдягав.
Вийду з хати ,піду по сніжку ,по знайомій стежині,
Замилуюсь місцями , що цінні з дитинства мені.
Поклонюся старій ,але рідній до болю калині,
Хай вже ягідок мало, та грона горять, мов огні.
Поряд річка - мов дзеркало, вбралась в магічні кристали,
Проти сонця яскраво виблискує, сріблом сія.
А ще далі в лісочку дерева, мов велетні, стали,
В білі шати вдяглася зимова щаслива сім"я .
Повертаю назад, бо мороз вже за щоки хапає,
А по хаті приємне тепло від печі розлилось.
На столі пироги, у кутку сірий котик дрімає,
А надворі мете, розгулялось , реве , розійшлось...
А в батьків у селі пахне… рідними мамою й татом,
Тут найкраще із місць на планеті усій, на Землі...
Повертаю сюди, хоч чудових країн є багато,
Лиш на повну я дихаю тут, у батьківськім селі!
08.02.22р.
