А В БАТЬКІВ У СЕЛІ…

А в батьків у селі пахне чаєм з ромашки і хлібом,

А ще м"ятою , що попід хатою влітку росте.

Але зараз все вкрите лілейним пухким білим снігом,

І лише на шибках візерунок квітчастий цвіте.

 

Я дивлюсь у вікно, там дороги й дахи мармурові,

І хтось ніби сріблястою фарбою все змалював.

На деревах сидять снігурі ,груди в них пурпурові,

Чорні шапочки наче пошив хтось та їм повдягав.

 

Вийду з хати ,піду по сніжку ,по знайомій стежині,

Замилуюсь місцями , що цінні з дитинства мені.

Поклонюся старій ,але рідній до болю калині,

Хай вже ягідок мало, та грона горять, мов огні.

 

Поряд річка - мов дзеркало, вбралась в магічні кристали,

Проти сонця яскраво виблискує, сріблом сія.

А ще далі в лісочку дерева, мов велетні, стали,

В білі шати вдяглася зимова щаслива сім"я .

 

Повертаю назад, бо мороз вже за щоки хапає,

А по хаті приємне тепло від печі розлилось.

На столі пироги, у кутку сірий котик дрімає,

А надворі мете, розгулялось , реве , розійшлось...

 

А в батьків у селі пахне… рідними мамою й татом,

Тут найкраще із місць на планеті усій, на Землі...

Повертаю сюди, хоч чудових країн є багато,

Лиш на повну я дихаю тут, у батьківськім селі!

08.02.22р.