К. Марло К. Марло Сонет 84
Скажи мені багато, як завжди.
Хай, лестощам дорогоцінним, сила
Ще буде прикладом в тобі, біди
Емоцій від любові. Їх просила,
Світанком серця і душі. Скоріш
Ще є для слави місце, є ж бо цілі.
Рядки торкнуться радості, як гріш,
Що знає про любов... й у заметілі.
Мізерність процвітає у пера;
Німа барвистість у метафор, мови;
Там все, як в прозі, що була, як гра.
Любов мінлива, лікар гоноровий.
Без розуму, й отрута похвала;
Ми, любимо любить, любить... - дотла.
