К. Марло К. Марло Сонет 84

Скажи мені багато, як завжди.

Хай, лестощам дорогоцінним, сила

Ще буде прикладом в тобі, біди

Емоцій від любові. Їх просила,

 

Світанком серця і душі. Скоріш

Ще є для слави місце, є ж бо цілі.

Рядки торкнуться радості, як гріш,

Що знає про любов... й у заметілі.

 

Мізерність процвітає у пера;

Німа барвистість у метафор, мови;

Там все, як в прозі, що була, як гра.

Любов мінлива, лікар гоноровий.

 

Без розуму, й отрута похвала;

Ми, любимо любить, любить... - дотла.