К. Марло В.Шекспір Сонет 82
З моєю Музою заручишся ще ти,
Слова бери для лестощів, де сором,
Поети про прекрасні сни мети
Напишуть... Знай, не пишуть вірші хором.
Благословляючи палкі рядки
Та книгу що вся дихає тобою,
Сприймаю: досконала, краща, ти,
Не бачив я таких з часів двобою.
Оманливе відлуння похвали,
Достоїнства які лиш розум знає,
Як теми пристрасті любові: де, коли
Прекрасним все здається, наче, в раї.
Нам макіяж навіщо: нуль з нулем
Рум'янець не вирішує проблем.
