Життєвої осені кроки
Є країна казкова - Дитинством зоветься,
Ми уже не потрапим до неї ніколи.
Та хіба що думками.Чи в сні озоветься
Безтурботного часу луна або спогад.
Велетенськими були дуби та ялини
І черешні смачнющі в саду у сусіда.
Як же іноді хочеться хоч на хвилину
Заглянути туди та босоніж побігать.
Та ніколи цьому вже на жаль не бувати,
Не вернути назад ті далекї роки,
Нині там веселяться малі онучата.
Ми життєвої осені чуємо кроки.
2016 р.
