Мета житя

У цьому світі все минае,
І не бувае вороття,
Часу що в прірву вилітае,
З маленького мого життя.

І з плином часу душу крае
Нове,незвісне відчуття
Що ти зробила.!? , Хтось питае,
Для вічного свого буття.

Тай справді, марні сподівання
На прожіте з гріхом життя
Бо кине в пекло це з"єднання
Без сліз до Бога каяття.

Й надалі треба все змінити,
До вічності звернув мети,
Навчитися людей любити,
Щоб к Богу тихо відійти .