ЕЛЕГІЯ ВІТРУ

Випране Небо

Зламками Тиші.

Вітер двом вербам

Освідчення пише.

 

Кожній складає

Окремі сонати.

Пісню над гаєм

Мріє здійняти.

 

Сестронько-нічко,

Дай розібратись,

В травах принишклих

Ніжиться Радість.

 

Зліва - Провина,

Справа - Зухвалість.,

Десь в середині -

Щастя сховалось.

 

Висушать сльози

Дівоньки- верби,

Вітер не в змозі

Зрадити Небу!

 

 

Позже попробую перевести на русский. Красиво о любви ветра к двум ивам, не в состоянии определится со своими чувствами!