ДВАНАДЦЯТЬ МІСЯЦІВ

ДВАНАДЦЯТЬ  МІСЯЦІВ
Сніг летить в саме обличчя,
Щиплить щоки, щиплить ніс.
Розгулявся місяць січень,
Справжню зиму нам приніс.
 
Снігом вкрите, кригою скуте
Поле й річок береги.
Все завмерло… Місяць лютий
Держить верхи навкруги.
 
Ніч коротшою вже стала,
Сонце гріє день у день у день,
Весно в гості завітала.
Славен місяць – березень.
 
У бруньках - дерева, квіти –
Різнобарвні, кольорні…
І берези плачуть…Квітень –
Другий місяць навесні.
 
В зелень вбралися діброви,
Квіти – в ранковій росі.
Править балом травень знову.
Літо йде в усій красі.
 
Шум комах стоїть навколо
Сонце гріє без спасу…
Трударі у червні – бджоли
Мед до вуликів несуть.
 
Полуниця соковита
Червоніє на грядах.
Місяць – липень, жарке літо,
Сонце, пляжі й вода…
 
Колос жита гнеться долу
І пшениця вабить враз,
Комбайнери вийшли в поле,
В місяць серпень, самий раз.
 
Врожаї віддало поле,
Місяць вересень дощить,
Ми йдемо усі до школи,
Перший дзвоник знов дзвенить.
 
Всі дерева у багрянці
І у жовтих кольорах.
Місяць жовтень мовив в ранці:-
Це – вже осені пора.
 
З крони впав листок кленовий,
І дубовий, і з ольхи.
Закружлялись в вальсі знову.
Листопад бере верхи.
 
День – коротше, сірість будень,
Осінь скінчилась сама,
Наступає місяць грудень,
В гості йде до нас зима.