ХЛЕБОСОЛЬНАЯ ЛЮБОВЬ

Спасибо, Фотиния за вдохновения!

Мой стих с моим же переводом!

Линуть співи твої звідусіль,

Як відлуння Дніпрянської кручі

Є чебрець, паляниця і сіль

І кохання вуста нерішучі.

Ти ховаєш в хустинці пісні,

А мандрівка чекає за тином,

Там де зорі яскраві ясні,

Тільки Час все крокує невпинно.

Ти залиш мені тисячу слів-

Помаранчеву стрічку надії,

Шоб злетіти за обрій зумів,

Там де Сонце від спраги жовтіє!

*****

Твоё пенье я слышу везде,

Вновь шагает Весна торопливо.

Хлеб и соль дарят оды еде,

А Любовь , это- ширь без обрыва

Знаю песни твои для утех

И дороги грустят у плетеней.

Звёзды сыпят оранжевый снег

Время мчит, словно поезд последний.

Ты построй магистрали из слов

И укрась этот вход пёстрой лентой.

Пусть гуляет с оркестром Любовь,

Коль на Небе её не заметно!