Не чаклуй

Неласкава зима, що вбирається в біле.

Сніжні пустощі вдень, а вночі холоди.

Чи то бреше, чи мається тло посивіле,

Що блакиттю під сонцем вражало завжди.

Вітровії гудуть, затуляють дорогу.

Хоч чаклує на небі святий Миколай.

Тиха хмарка, туману зимова небога,

Поспішає від снігу аж за небокрай.

А натомість важка суне хмара тривожна,

Сніг суворий  несе на своєму крилі.

І схиляється низько  берізка побожна,

Застигають бентежні малюнки на склі.

Не чаклуй, хай зимове просиплеться просо.

Хай доріжки поснуть, ляже білий покров.

Хай панує зима, мовчазна, білокоса.

Хай злітають сніжинки  моїх молитов.

 

Фото автора