Не існує часів – ми придумали тільки годинники,
а приборкати плинні секунди ще не спромоглись.
На нових віражах у наук нові терміни й чинники,
а в думках знову сум за далеким примарним «колись».
 
Кожен день підганяєм чеканнями і передбаченням,
все життя – як забіг, довжиною у «ціль - результат».
У сліпому блуканні важливий лиш пошук призначення,
хоч тому, що змарновані роки не вернеш назад.
 
Метушня, колообіг в суспільному циклі досягнень,
а за ширмою – тлін порожнечі й розтоптаних див.
Весь нав’язаний натовпом довгий перелік із прагнень
перетворить на попіл супротиву перший порив.
 
В призмі спогадів лишаться стертими марні поради
розпадуться на клаптики сварки, інтриги, плітки.
Озирнись і залиш собі тишу як спосіб розради.
Не дозволь жодній сутності рвати себе на шматки.
 
Бути вільним – це знати що час над тобою не владний.
Бути правим – іти, ігноруючи хор із чужих голосів.
І якщо переважить свідомість інстинкт, то не стадний.
І якщо існувати, то поза правлінням земних полюсів