Акустична

Немає кохання і серце холодне
А місто сьогодні розгнівано-сонне
Повз мене летять заклопотані люди
Мені все одно – я і тут, і усюди

Розбитий, як склянка, безкраїй, як небо…
Ти вже не зі мною – а більше й не треба
Ти скоїла досить, щоб вбити мій подих
Я вкотре блукаю в міських переходах

Мовчить моє серце – ні болю, ні суму
Лиш кілька ударів – неначе від струму
Сказав «прощавай», хоча слів не потрібно
І я розумію – це все жалюгідно.

Немає тебе – і немає образи
Тьмяніють думки і стираються фрази
Якщо не судилося – значить не треба
Я йду позаочі – подалі від тебе