ЩЕ НЕ ДОПИСАНА ЖИТТЯ МОГО ПОЕМА...

ЩЕ НЕ ДОПИСАНА ЖИТТЯ МОГО ПОЕМА...

Осінні квіти в буйному цвітінні...

Дощам не змити їхніх кольорів,

Лиш я одна в гіркім палахкотінні

Моїх німих самотніх вечорів...

 

Розквітла я, неначе хризантема,

Та вже повільно в'януть пелюстки...

Ще не дописана життя мого поема,

Та не спинити плин життя-ріки...

 

Так склалась доля: не моя провина,

Нема кого й за руку потримать ...

В душі зима, на серці-хуртовина,

А так волію мріяти, літать...

 

Осінній вальс танцює мені вітер,

Сумні акорди грає за вікном...

Я мрію, щоб самотність мою витер,

А тугу всю залИшив поза склом ...

 

Осінні квіти у моїм садочку,

Дають наснагу, мрію бережуть.

Я буду пити щастя по ковточку,

І дні яскраві, вірю, ще прийдуть!..

 

Не буду штрих я ставити останній,

Осінній дощ хай змиє біль і сум,

Маю надію, в новому світанні

Я відійду від цих не втішних дум...

 

11.10.2021р.