ЩЕ НЕ ДОПИСАНА ЖИТТЯ МОГО ПОЕМА...
ЩЕ НЕ ДОПИСАНА ЖИТТЯ МОГО ПОЕМА...
Осінні квіти в буйному цвітінні...
Дощам не змити їхніх кольорів,
Лиш я одна в гіркім палахкотінні
Моїх німих самотніх вечорів...
Розквітла я, неначе хризантема,
Та вже повільно в'януть пелюстки...
Ще не дописана життя мого поема,
Та не спинити плин життя-ріки...
Так склалась доля: не моя провина,
Нема кого й за руку потримать ...
В душі зима, на серці-хуртовина,
А так волію мріяти, літать...
Осінній вальс танцює мені вітер,
Сумні акорди грає за вікном...
Я мрію, щоб самотність мою витер,
А тугу всю залИшив поза склом ...
Осінні квіти у моїм садочку,
Дають наснагу, мрію бережуть.
Я буду пити щастя по ковточку,
І дні яскраві, вірю, ще прийдуть!..
Не буду штрих я ставити останній,
Осінній дощ хай змиє біль і сум,
Маю надію, в новому світанні
Я відійду від цих не втішних дум...
11.10.2021р.
