РОСА ,МОВ БІСЕР ,ЗЕМЛЮ ПОКРИВАЄ..

 

А осінь барвами чарує ,зазиває,

І літо бабине літає ,мерехтить,

Пори ,здається ,кращої немає,

Як золота ця швидкоплинна мить...

В саду жоржини ,айстри зацвітають,

"Вечірня зірка" пахне - духм'янить

Рясні дощі живе все поливають.

Туман ранковий стелиться-п'янить...

 

У полі соняхи голівоньки схилили,

Неначе журяться,що літо відійшло.

Птахи за обрій ще не відлетіли-

Останній раз до всіх прийшло тепло...

Все нижче сонце хмари обіймає,

І день коротший швидко відбува...

А вітер свище ... ніби всіх лякає-

Та знаєм ,ніжним часто він бува...

 

Роса ,мов бісер ,землю покриває,

І ліс мовчить...він наче задрімав...

Гриб під кущем сховався ,виглядає-

Після дощу життя тільки пізнав...

Ріка стоїть завмерла- засмутилась

І очерет тихенько шелестить...

Верба пожовкла до води схилилась,

Ось перший лист зірвався...і летить...

 

Його підхопить хвиля одинока

І понесе все далі течія...

Хоч річка та мілка і неширока

Той човник золотий пливе й сія.

Сія й радіє гарній світлій днині,

Журавлику ,що шле йому привіт,

Бджолі на квітці і струмку в долині,

І вірить: попереду сотня літ...

4.10.2021р.