РОСА ,МОВ БІСЕР ,ЗЕМЛЮ ПОКРИВАЄ..
А осінь барвами чарує ,зазиває,
І літо бабине літає ,мерехтить,
Пори ,здається ,кращої немає,
Як золота ця швидкоплинна мить...
В саду жоржини ,айстри зацвітають,
"Вечірня зірка" пахне - духм'янить
Рясні дощі живе все поливають.
Туман ранковий стелиться-п'янить...
У полі соняхи голівоньки схилили,
Неначе журяться,що літо відійшло.
Птахи за обрій ще не відлетіли-
Останній раз до всіх прийшло тепло...
Все нижче сонце хмари обіймає,
І день коротший швидко відбува...
А вітер свище ... ніби всіх лякає-
Та знаєм ,ніжним часто він бува...
Роса ,мов бісер ,землю покриває,
І ліс мовчить...він наче задрімав...
Гриб під кущем сховався ,виглядає-
Після дощу життя тільки пізнав...
Ріка стоїть завмерла- засмутилась
І очерет тихенько шелестить...
Верба пожовкла до води схилилась,
Ось перший лист зірвався...і летить...
Його підхопить хвиля одинока
І понесе все далі течія...
Хоч річка та мілка і неширока
Той човник золотий пливе й сія.
Сія й радіє гарній світлій днині,
Журавлику ,що шле йому привіт,
Бджолі на квітці і струмку в долині,
І вірить: попереду сотня літ...
4.10.2021р.
